Бай-Мухамет

Бай-Мухамет - син хана Меншою орди Айчувака, в 1839 році призначений був старшим султаном-правителем західній частині Меншою Киргиз-Кайсацкой орди; народився в 1791 році, до призначення свого кочував між киргизами середній частині, серед яких славився своїм неупередженістю і справедливістю. Миролюбний від природи, Б. багато сприяв заспокоєнню киргизів, утримував їх від хижацьких набігів на нашу лінію, повертав захоплений ними худобу і неодноразово звільняв російських полонених. Він переконав киргизів відновити древній, забутий сугум і добровільно вносити щорічно по 1 рублю 50 коп. з кибитки; кібіточний збір цей призначався виключно на потреби киргизів. Б. перший подав киргизам приклад осілого життя, влаштувавши для себе при річці Ілеку будинок, при якому припускав заснувати і хліборобське училище; він також був покровителем торгівлі. Ординці називали його не інакше, як байака, т. Е. Добрий батько. В початку 1847 р Б. зі свитою з 12 чоловік приїхав до Петербурга у справах ввірених йому ординців. Тут він удостоївся виробництва в чин генерал-майора, - почесть небувала для зауральських ханів і султанів. На зворотному шляху Б., переправляючись поблизу Затон форпосту через річку Илек, потонув 28 березня, на увазі свого аулу.

Біографічний словник. 2000.